Я хочу написати пост про кожного з вас і усіх водночас. Щоб от ти прочитав це, зупинився на одну мить, набрав повітря в груди і задумався. Я хочу, щоб читаючи це ти щиро посміхнувся. Щоб ти згадав про тих, кого дарма призабув. Я бажаю, щоб хоч якісь мої слова тебе змінили на краще. Так, ти - довершена особистість, але варто трішечки ще вдосконалитись. Я була б безмежно рада, якби цей пост наштовхнув би тебе на подвиг, хоч самий мізерний. Чудово, якщо саме ці слова стануть мотивацією до здійснення твоєї давньої бажаної мрії.
Кожен день тисячі причин вищесказаного трапляються в нашому житті. В маршрутці, на роботі, в школі, на курсах, з друзями. Якщо шукаєш знаки, знайдеш їх повсюди. Справедливо й навпаки: коли не хочеш чогось, будеш до самого кінця вперто ігнорувати приховані спонукання.
Я сіла і пишу "в захльоб". Я хочу, страшенно хочу... чогось. Чого саме - не знаю, та хіба важливо?
Навіть в шаленій рутині можна зупинитись. Хвилька для себе - невже так багато? Просто щоб поглянути на світ інакше.
Перестань постійно критикувати всіх навколо. Зупинись і подивись з іншого боку: ти ж ніколи не знаєш справжніх чужих намірів.
Відмовся від якоїсь своєї звички, яка давно тебе дратувала. Якщо ж так, то нащо витрачатись на негатив? Легше раз і назавжди покінчити з тою штукою. Ти не думай як і чому, ти спробуй.
Забудь про минулі негаразди. Їх в тебе така велика купа, так нащо напружуватись, щоб утримати всі в пам'яті? Краще зроби так з тим, що тебе розслаблює і смішить. З тим, що нагадує тобі про дорогих людей.
Досить вже бути таким егоїстом. Проходиш мимо когось з видом королівської особи? "Good for you"?! Невже не розумієш, що звичайна, може маленька, але відверта розмова здатна на так багато? А ти спробуй, а то ризикуєш так ніколи і не пізнати тієї посмішки у відповідь.
Зроби щось нове. Подумай інакше. Встановлюй рекорди в досі незнайомому. Змінись.
Та хоча б посміхнись на одненький раз більше, ніж звичайно.
Обніми друга. Пригорнись до батьків. Поцілуй близьку людину.
Важко?
Не думаю.
Кожен день тисячі причин вищесказаного трапляються в нашому житті. В маршрутці, на роботі, в школі, на курсах, з друзями. Якщо шукаєш знаки, знайдеш їх повсюди. Справедливо й навпаки: коли не хочеш чогось, будеш до самого кінця вперто ігнорувати приховані спонукання.
Я сіла і пишу "в захльоб". Я хочу, страшенно хочу... чогось. Чого саме - не знаю, та хіба важливо?
Навіть в шаленій рутині можна зупинитись. Хвилька для себе - невже так багато? Просто щоб поглянути на світ інакше.
Перестань постійно критикувати всіх навколо. Зупинись і подивись з іншого боку: ти ж ніколи не знаєш справжніх чужих намірів.
Відмовся від якоїсь своєї звички, яка давно тебе дратувала. Якщо ж так, то нащо витрачатись на негатив? Легше раз і назавжди покінчити з тою штукою. Ти не думай як і чому, ти спробуй.
Забудь про минулі негаразди. Їх в тебе така велика купа, так нащо напружуватись, щоб утримати всі в пам'яті? Краще зроби так з тим, що тебе розслаблює і смішить. З тим, що нагадує тобі про дорогих людей.
Досить вже бути таким егоїстом. Проходиш мимо когось з видом королівської особи? "Good for you"?! Невже не розумієш, що звичайна, може маленька, але відверта розмова здатна на так багато? А ти спробуй, а то ризикуєш так ніколи і не пізнати тієї посмішки у відповідь.
Зроби щось нове. Подумай інакше. Встановлюй рекорди в досі незнайомому. Змінись.
Та хоча б посміхнись на одненький раз більше, ніж звичайно.
Обніми друга. Пригорнись до батьків. Поцілуй близьку людину.
Важко?
Не думаю.
Published with Blogger-droid v1.6.7
Немає коментарів:
Дописати коментар