Подорож

20
Я сиджу в машині, скоро їдемо. Тільки зараз я зрозуміла, що вийшла з дому і повернусь тільки за тиждень. Моторошно.
Ще сміялась з кількості сумкенцій. Думаю, що стану знаменитою як людина, котра завжди бере з собою більше, ніж потрібно, речей. На це можу тільки знизити плечима.

З обличчя не сходить дурнувата посмішка. Цікаво, а воно варте того? Сподіваюсь, що так.

А тепер я вже в потязі. Знаєте, а тут чудово. Просто чудово. Відчуття, ніби тебе відпустили всі проблеми та переживання. Ух, як хочеться побунтувати. З чого б почати? Для початку хоч посплю. А вам скажу: починаю трохи жаліти, що не буду жити зі всіма. Бо жаль якось. А ще хтілось би не заснути з телефоном і айподом на мені. Я ж параноїк, а потяг то для мене "рай" взагалі.
Я рада. Рада, що отак відпочину. Кайф же! Перестану себе переконувати і, може, посплю? Варто було б.
Тоді до завтра.

Забула чашку та кип'ятильник. Зате чаю та цукру повно.

21

Прибули на вокзал в Сімферополь. Вже їдемо в мікроавтобусі до Ялти. "К морю!" Нє, ну а що?
Настрій все краще і краще!! Ух, музичка в поміч.

Багато чого вже відбулось тут у нас. Майже вперше в житті я щиро плакала від сміху, я ним давилась навіть! Чудесно!
А ще думала, напишу "і от мої чотири стіни, де буду жити". А де там? Будуть чотири, та авжеж не мої.

22

Я не маю навіть змоги писати, не те що часу якогось. Ох, суцільна втома. Масажу мені, масажу!!!!
Що розказать? Думок в мене купа, навіть не знаю, чи встигну за весь час написати. Але я, як губка, вбираю в себе купу інформації, про яку неодмінно ще згадаю не раз.
Наприклад, повітря. Часто в Києві милуюсь повітрям, ну от зараз ще й така пора, що повітря так і зачаровує. Але київське повітря не можна і порівняти з ялтинським! Це щось надто вже смачне!

23

Я свинюка. Два дні назад було день народження друга, а я тільки що згадала. Слів від досади нема.
Новий день, а я не маю часу навіть опублікувати це. Ну, чекайте, ще трохи. І самій ще трохи б почекати і все буде. Needtobreathe в поміч. Ха! Щойно згадала, що маю секретну зброю. Хм, а чудова ж перспективка, ммм?(тут я мала на увазі мій плейлист Encouraging - дописано 24го)
Ну все, буду далі нервувати перед другим туром.
+вчора згадала, як сильно за всіма скучаю. Пообнімать би їх!!!!!! Брр, треба тримати емоції в собі. Важкуватенько, та рано розклеюватись.

24

Вже все. Не мала часу написати раніше, та вже все. Закінчились мої муки. Тепер від мене абсолютно нічогісінько не залежить.
Говорити не можу, хочу спати. Ходити більше теж не можу. Лежу тряпочкою, ніяка. Залишилось пару днів і буду вже в Києві. Не хочу туди, бо тут круто!!

Published with Blogger-droid v1.6.7