Explosions in the sky

Минулої весни мені порадили послухати до цього мені незнайомий жанр пост-рок. Допитливість змусила зробити це якнайшвидше. Серед запропонованих гуртів один здався мені справжнім скарбом. Так я вперше почула Explosions in the sky.

Ось посилання на альбом, котрий вартий того, щоб його прослухати, можете ввімкнути паралельно (бо блогер ще не придумав опцію вставки аудіо).

Не хочу багато слів ні про що, перейду одразу до слів про музику.

У перші миті я відчула нудьгу.
'Фу, а де ж слова?! Інструментал! Що може бути цікавіше?!'

Але обурення тривало недовго, все ж було надто цікаво прослідкувати за динамікою змін звуків.
А потім лише на половині треку я почала розуміти увесь сенс того, що звучало. І стало так нестерпно приємно!

Я ніколи не думала, що музика, в якій відсутні слова, може настільки красномовно виразити шалений зміст миттєвих відчуттів.

Це ідеальний супровід. Завжди.

Треки цього гурту не вимагають постійної уваги і шикарно грають роль фону. В той же час вони можуть поселити зерна величних ідей, то ж слугують чудовим поштовхом для роздумів.

Коли я вмикаю Explosions-ів, я наче поринаю в якийсь новий світ звуків. Мабуть, це й приваблює найбільше - щоразу один і той самий інструментал викликає геть нові емоційні картини.
Але у них якись не той інструментал. Інакший. У ньому кожен трек ховає звуки грандіозної глибини, шикарної різноманітності й неперевершено збалансованої динамічності.

Наче пояснюючи свою назву, музика цього гурту спочатку довго монотонно нас готує до чогось. Ніби розказує якусь свою історію, - чи ні, кожен по-різному собі уявляє; я - ось так. І от коли вони вже всю інформацію виклали, саме в цей момент відбувається якийсь зрив, зміна, велика подія, або й вибух. І от в цю мить і 'чіпляє' ця музика.

Дуже влучний, до речі, супровід для такого собі мрійливо-фантазійного будівництва своїх світів. І не дивно, що саме це виконавці і робили під час створення - бо звідки ж тоді беруться часом такі химерні назви?

Це музика під будь-якого тебе.

Коли тобі неясно, що відбувається, ця неконкретна безсловесність приведе усі думки до ладу.

Коли тобі шалено радісно, шматки накопичення шуму додадуть щастя рівно стільки, скільки треба для перехоплення подиху.

Коли тобі ніяк, різномаїття темпів і ритмів підкаже, в чому реальні проблеми чи де шукати їх відсутність.

Коли відчуваєш втому, ця гармонійна чіткість покаже, як іти вперед, і наситить мотивацією.

Коли шукаєш конкретики, ти її неодмінно помітиш в хаосі нагромаджень.

Коли бажаєш відпочити, гучні та широкі зміни в звучанні розслаблять, як треба.


Описувати цю музику можна по-різному.

Дехто скаже, що звуки йдуть вгору, а потім вниз.

Хтось побачить рух всередину і назовні.

Комусь це подарує відчуття тепла і холоду.

А є такі, котрим ця музика уявляється палітрою яскравих чи тьмяних кольорів.

Та я не про це. Я про те, що кожна людина щось собі під цю музику відчуває. А хоч і нудьгу, це теж експресія.

Проте куди в житті без мінусів? І я не буду приховувати, що за увесь цей час прослуховувала альбом повністю лише разів чотири. А це, в порівнянні з інщими виконавцями, досить рідко. Звідси роблю висновок, що Explosions in the sky таки не під все підходить. Чи, як усе на світі, він може набриднути. Чи не сподобатись, це абсолютно природньо.

Однак щось, окрім банального інтересу, приваблює в цій музиці, хоч ще одним їх жанром є experimental, що часом буває занадто громіздко для вух.

Не знаю, як іншим, а мені ці звуки з якоюсь своєю маленькою періодичністю приносять виняткове задоволення, котре не порівняти ні з чим іншим.

І що цікаво, ця музика породжує в мені щоразу нові бажання та нові ідеї.

Дякую!

Published with Blogger-droid v2.0.2