Про дівчат

Фін. ан., спасибі за натхнення.

Часто нелогічні, нетерплячі і несерйозні.

Часом занадто швидко говорять, занадто перебільшують і занадто переймаються за дрібниці.

Не завжди ясно, що ж  вони говорять, роблять, чого хочуть, а тим більше - на що натякають.

 
Звучить, їй-Богу, так, що хочеться мати щось на кшталт універсальної енциклопедії доцільної поведінки з такими от людьми.

Я ще мала, але в моїй голові склалась така картинка, що жіноча половина людства вічно прагне уваги, підсвідомо шукаючи її з усіх усюд; а чоловіча половина ніяк не збагне причину такого бажання, бо для них, у свою чергу, увага не є чимось життєво необхідним.

Чому ж так складно?


Чи без жінок, чи без чоловіків, світ би був однаково ніяким. Тут складно уявити своє життя без однієї людини, а ти візьми і таку велику кількість людей прибери. Зникає усілякий сенс, коли існує лиш одна стать. Тому нехтувати питаннями порозуміння між нами усіма зовсім недоцільно.

Хай кажуть: "типова дівчина", "нетипова дівчина", "а! їй можна - вона ж дівчина" і т.д. Може ті, хто це кажуть, вбачають сенс у власних словах. Це неважливо.   Головне от що - індивідуальний підхід і толерантність на загал. Не існує нічого кращого за це, кажу вам.

Ми усі люди, ми усі різні. Чому ж досі існують вирази "жіноча логіка", "жіноча поведінка"? Спробуйте оцінити, скільки є окремих варіантів трактування отих слів.

Набагато краще пізнати людинку, її звички, її вподобання, а вже потім творити свій образ "типової" поведінки саме тої людини. От у цьому, як на мене, реально є сенс.

Що я кажу?

Хороші дівчата. Хороші наші мами, бабусі і сестри. Хороші наші одногрупниці, однокласниці та подруги, партнерки та напарниці. Але не за означенням і не бо "8 березня ж…". А тому, що у нас є щось таке, за що ми їх любимо чи за що їм симпатизуємо. Щось, що важко пізнати, не будучи конкретно вами. Саме за це вони нам й такі хороші.

Лиш вдумайтесь - слова з попереднього абзацу можуть бути і про тат, дідусів і братів, одногрупників, однокласників і т.д.
Що за дискримінація? :)

А все тому, що дівчата прагнуть уваги, ще й шукають її звідусіль.
І 8 березня - такий-собі непалівний привід здійснити великий "увагообіг".  Начебто без цього святкування чоловіки перестали б задумуватись про вічне питання "Навіщо ж дівчатам увага?". І пішли б розмови на кшталт : "Так, чоловіки і жінки - різні істоти. Але в нашому суспільстві особливої різниці між ними вже немає, тому… ну, зі святом вас."



Дівчатка, головне, щоб був хтось такий, хто знає, які квіти кожна з нас більше любить.

Іншою мовою, - отримуйте насолоду від виключно своїх звичок й заморочок, і від того, що хтось поруч це все сприймає і підтримує.

Дякую!

Published with Blogger-droid v2.0.4