Про безпричинну радість

Я не знаю від чого мені так приємно! І від цього стає ще приємніше.

Наче я не вигравала у лотерею на днях. Та й серед списків власників престижних нагород за останній місяць мого імені не знайдеш. І не було ніяких далеких подорожей з новими враженнями. Та й день народження давно був і не скоро буде знову. Ще й друзів досить давно бачила. Але все ж, від чогось таки мені страшенно солодко і радісно.

А може це тому, що досить вже мені нудьгувати і сумувати. Життя чудове, якщо тільки це розуміти і цим насолоджуватись.

Завжди знайдуться люди, котрим ти небайдужий.

Завжди знайдеш щось в собі таке, що сподобається.

Завжди буде фільм, перегляд якого відкриє очі на щось прекрасне.

Завжди буде мелодія, котру полюбиш дуже-дуже.

Завжди будуть теплі обійми рідних.

Завжди будеш помічати прихильну симпатію когось з нових знайомих.

Завжди відчуватимеш і сам ту симпатію до когось.

Завжди буде така їжа, смак якої буде найбажанішим саме в ту мить.

Завжди буде м'яке тепле крісло в моїй кімнаті, яке розслабить у будь-який момент.

Завжди буде хтось такий невичерпно життєрадісний поруч.

Завжди відчуватимеш цікавість до будь-чого.

Завжди бачитимеш, куди і як рости.

Завжди існуватимуть теплі спогади.

Завжди буде, куди повернутись і куди втікти.

Завжди є, чим насолоджуватись, варто лиш крихти бажання, щоб це помітити. Видно, бажання в мене назріло величезне, якщо стільки причин своїй радості знайшла. І від того лиш більше радію.

А ще, чудовий настрій схильний швидко розповсюджуватись, тому, сподіваюсь, вам стало хоч на зовсім трошки, але приємніше і світліше на душі.

Дякую!

Published with Blogger-droid v2.0.2