Про щастя, життя та мої бажання

Так, окей, попишу трохи.

Сьогодні 4  і мені від цього ніяк.

Нічого такого не відбудеться скоро, нічого такого і не відбулось. Все одноманітно.

Лиш часом хмари розходяться і тонесенькими промінчиками моя свідомість сприймає натхнення. У, як солодко тоді! І думки лягають так ясно. І слова складаються так гарно. 

Сміюсь, сміюсь, ще сміюсь; глянувши на мене, точно скажеш: "От щаслива!".

А чи так це?

От ви, 23 з 27, що вибрали "так" справа, чи ви дійсно щасливі?

А може слід визначити це поняття для початку?

Здається, щастя - це не таке, що приходить і зникає. Це не настрій, що змінюється. Це не людина, що залежить від чогось. Це не новина, що вражає. Це не стан, що проходить. Це не слова, що обдумуєш. Це не особиста думка, котра у кожного різна. Але це й не предмет, завжди однаковий. Це не наука, яку потрібно спершу пізнати. Це не книга, бо ніхто не спитає, що ти про неї думаєш. Це не музика, що штовхає на певні вчинки. Це не старий приятель, що "завжди тут". Це не вдача, котру не спіймаєш. Це не одяг, що зношується. Це не враження, що швидко набридають. Це не насолода, що захоплює миттєво.

А звідки мені знати, що це? Проте дещо знаю напевно: Якщо хочеш щось для себе визначити, то з'ясування, чим це не є не досить.



Я, здається, зрозуміла, що собою являє життя. Як виявилось, це - звичайнісінька послідовність везінь та нещасть. Від людини досі залежить все, але є така підступна штука, як випадковість, з якою не посперечаєшся.
Мені залишається, власне, лиш сприймати цю послідовність. Спостерігати, аналізувати, і жити далі. А там як буде. Хіба вплину?


Обіцяла наступний вдумливий пост, а замість того вийшла довга пауза. Вибачайте вже.

Хочу написати про бажання. Взагалі, вважаю, таке робити дуже корисно для самопочуття.

Хочу, значить, десь побігати. Ні, в майже пустому вагоні метро на ходу - замало. Хочу в ліс. В справжнісінький осінній ліс. Оці сезонні кліше так набридли, але хей, без них життя не таке кайфове! Тому, дітки, миріться вже якось зі снігом узимку, розквітом навесні, спекою влітку, та свіжістю і купою листя восени. А невже комусь з вас не подобається? Нісенітниці!

Хочу пошвидше вже на бук-клаб. Один раз пропустила і вже хандра. Добре, що така штука є. Де ніхто ні від кого не залежить, роби собі, що хочеш і те, що подобається.

Ще хочу такі довжелезні теревені з кимось приємним. І щоб потім пішла така серйозна розмова, на тему на кшталт політики, естетики чи стосунків.

Хотілось би ще пописати десь в іншому місці. Ци щось іншого формату. Просто часом тем для блогу не вистачає. Пишу, і така підступна думка: "Ага, повторюєшся. У пості такому-то вже ця сама думка звучала! Уважніше, будь ласка, самій ж нецікаво!". Так що, всі, в кого ідеї є - я готова вас вислухати!

Хочу вже хоч трохи далі просунутись в тому своєму Списку речей, які я б хотіла зробить... якнайшвидше. Бо зараз штук з 6-7 сумлінно виконано, не більше.

Ще б хотілось чогось нового. І так все нове, але, блін, хочеться ще новішого, що вже там казать.

Ну і, нарешті, хочу це опублікувати. Взагалі хочу частіше це робити.

Хоча я цілковито впевнено усвідомлюю, що всі оці бажання запросто можуть залишитись тільки бажаннями. Тому й формлювала їх з якнайменшою конкретикою.

Усім спасибі!

ПС: Не забувайте "thumbs-ать" UP чи DOWN. Мені потрібен хоч якись feedback.